Кору верби використовують, зібрану в період сокоруху з 3—4-річних пагонів. Сушать на відкритому повітрі або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої сировини виходить 33 %

Кора верби містить дубильні речовини (близько 12%), флавоноїди, флавонові глікозиди (2,5—3 % ).

Фармакологічні властивості і використання. Відвар кори В. б. має анальгетичні, заспокійливі, протизапальні, жарознижуючі, потогінні, протималярійні, антисептичні, кровоспинні, ранозагоювальні, в'яжучі й протиглисні властивості. Його вживають при головному болю, невралгії, різних формах неврозу, ревматизмі, подагрі, простудних хворобах, малярії, нестравленні їжі у шлунку, запальних явищах у шлунку та кишках, жовтяниці, хворобах селезінки і печінки (коли вони перевантажені великими дозами токсинів), проносах, запаленнях сечових шляхів, при гінекологіч них та інфекційних хворобах, шлункових, кишкових, маткових та інших кровотечах. Зовнішньо відвар кори використовують для полоскань (при стоматиті, гінгі віті, пародонтозі, ангіні, запаль них процесах ротової порожнини і горла), для ножних ванн (при гіпергідрозі, флебіті, варикозному розширенні вен, слабкості м'язів ніг після тяжких хвороб) та для обмивання ран і виразок.

Источник: Гродзінський А. М. , Лебеда A. П. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. //Гродзинский. Лекарственные растения. // К. Голов. ред. УРЕ. 1991. 544 с. іл.