Живокіст лікарський (Symphytum officinale): природна гіпсова пов’язка для кісток

Коли ми чуємо слово «живокіст», одразу спадає на думку щось, що «живить» і «зрощує кістки». І це не випадково. У народі цю рослину називають «живокост», «живорост», «кісточник» або навіть «окопник» — бо справді має рідкісну здатність прискорювати зрощення кісток, загоєння ран і відновлення пошкоджених тканин.

Як виглядає живокіст?

Symphytum officinale — багаторічна трав’яниста рослина з великими шорсткими листками та високими, до метра, прямими стеблами. Листя довгасто-яйцеподібне, злегка ворсисте. Цвіте фіолетовими, рідше рожевими або білими дзвоникоподібними квітами. Цвітіння припадає на травень–липень.

Цілюща сила — в корені

Для лікування використовують насамперед корінь — товстий, чорний зовні та білувато-жовтий на зламі, зі слизистою, клейкою текстурою. Саме в ньому — головна сила живокосту.

Основні властивості

• Стимулює регенерацію тканин
• Прискорює зрощення переломів
• Полегшує біль у суглобах і м’язах
• Допомагає при артриті, остеохондрозі
• Знімає запалення дихальних шляхів (внутрішньо)

Хімічний склад

У складі:

• Алантоїн — стимулює ріст клітин
• Слизові речовини — пом’якшують і знімають запалення
• Таніни, сапоніни, ефірні олії
• Алкалоїди — потребують обережності при внутрішньому застосуванні

Рецепти народної медицини

1. Мазь від болю в суглобах

Сухий корінь подрібнити та змішати зі свинячим жиром у співвідношенні 1:4. Прогріти на водяній бані 30 хв. Остудити. Зберігати в холодильнику. Наносити на хворі ділянки 2–3 рази на день.

2. Компрес при забоях

2 ст. ложки порошку кореня змішати з гарячою водою до густої маси. Загорнути в марлю, прикласти до ушкодженого місця. Тримати 1–2 години під утепленням.

3. Настоянка (зовнішньо)

50 г сухого кореня залити 500 мл горілки. Настоювати 14 днів. Використовувати для розтирань при болях у суглобах або хребті.

Протипоказання

• Вагітність та лактація
• Захворювання печінки
• Дітям до 12 років
• Довготривале внутрішнє вживання без нагляду лікаря

Висновок

Живокіст лікарський — це рослина, яка прискорює загоєння, зрощення тканин і знімає біль. Вона заслужено займає почесне місце серед природних засобів для лікування суглобів, м’язів і навіть травм. Але пам’ятайте: ефективність — у розумному підході до застосування.

В народній медицині живокіст використовують:

• при переломах кісток
• при пораненнях
• при виразці гомілки
• при запальних процесах у шлунку
• при запальних процесах в кишках
• при виразковій хворобі шлунка
• при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки
• при хворобах нирок
• при туберкульозі легень
• при кашлі
• при бронхіті
• при тривкій діареї

Живокіст поліпшує обмін речовин а також допомагає при фурункулах, виразках і абсцесах. 

Властивості та використання лікарської рослини живокоста:

Головними активними речовинами які присутні в корені живокосту лікарського є:

• Алантоїн - безбарвні кристали, розчинні у воді. Алантоїн є одним з продуктів окислення сечової кислоти перманганатом калію або діоксидом свинцю в нейтральних розчинах. Окислюється до гідантоїну і потім до парабанової кислоти. Формула: C4H6N4O3)
• Дубиильні речовиини  — природні органічні сполуки, до складу яких входять фенольні групи -ОН. За хімічними характеристиками вони подібні до глікозидів.
• Слизисті речовини. 

Активні речовини живокосту викликають протизапальні, обволікаючі і стимулює дії на організм людини. 

Є інформація стосовно антипухлинної дії рослини. Офіційн аптечна медицина використовувала рослину живокіст лікарський при шлунково- кишкових розладах, а також як пом'якшувальний засіб при кашлі. 

Заготівля і зберігання живокосту:

При приготуванні ліків використовують корені живокісту (Radix Symphyti). Корінь живокісту збирають як правило восени, його потрібно добре очищають від забруднень та землі, розрізати на шматки по 10—15 см і ретельно помити. Видалити загнивання та ушкодження коренів. Після розрізання коренів живокісту вздовж, їх ретельно перемивають в чистій воді і розкладають тонким шаром на сушіння під накриттям або на горищі. Також можна сушити корені живокісту в сушарці при температурі не вищій за 30—40°. В процесі повільного сушіння корені живокісту всередині стають бурого кольору тоді рослина непридатна до вживання. При висихання кореня живокісту сухої сировини лишається 18 % . Строк придатності сушеного коріння становить три роки. 

Рослина неофіціальна. 

Протипоказання та побічні дії вживання кореню живокісту:

Підвищена чутливість до компонентів препарату. При використанні кореня живокісту обов’язково користуйтесь консультацією та порадами лікаря.

Джерело:  Гродзінській А. М., Лобода A. П. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. // Гродзинський. Лікувальні рослини. // К. Голов. ред. УРЕ. 1991. 544 с. іл. Формат: Енциклопедичний 170х245мм.