Препарати трави Багно звичайне  мають спазмолітичні, відхаркувальні, потогінні, сечогінні, дезинфікуючі, подразні, заспокійливі та наркотичні властивості, розширюють судини і знижують кров'яний тиск.

ВНУТРІШНЬО  у вигляді настою Багно призначають як відхаркувальний і протикашлевий засіб при гострих і хронічних бронхітах, трахеїтах, ларингітах, коклюші, при спастичних ентероколітах. Дає ефект використання Багна  при бронхіальній астмі. В гінекологічній практиці Багно  використовують як засіб, що підвищує тонус матки. В зарубіжній і вітчизняній народній медицині, крім того, настій Багноа вживають при туберкульозі легень, ревматизмі, подагрі, діабеті, дизентерії, скрофульозі, екземі і висипах на тілі. 

ЗОВНІШНЬО настій трави Багна  використовують при укусах комах, набряках, відмороженнях, Для лікування забитих місць, колотих і рваних ран, Для посилення циркуляції крові в пальця х при занімінні (ендартеріїті) тощо. Екстракт або відвар в олії закапують у ніс при грипі та риніті. Хворим на бронхіальну астму рекомендується невелику кількість трави  Багна тримати в спальному приміщенні. Використовують траву Багно  і як інсектицидний засіб. Фармацевтична промисловість з трави Багно  виготовляє препарат ледол, а з олії — гваязулен.