У народі мають лікувальне застосування білі квіти тих видів глоду, які розводяться або дико ростуть у даній місцевості. Серед них переважно C. monogyna Jacq. — глід одноматочковий росте по узліссях листяних лісів, у чагарниках, на стрімчастих річкових берегах. Розповсюджений в Україні. C. kyrtostyla Fingerh. — глід зігнутостовпчатий. Росте в тих же місцях, що й перший, дуже схожий на нього, але менш колючий. L. — глід.

C. ucrainica A. Pojark. — глід український. Росте й розповсюджений, як і перші, частіше на Поліссі. C. oxyacantha L. — глід колючий. Найчастіше розводиться як декоративний і в живоплотах. Глід — чагарник або деревце, часто з колючками, із черговими перистолапчастими або роздільними листами й невеликими двостатевими білими (є види й із червоними) п'ятипелюстковими квітами, зібраними в щитковидне суцвіття; запах квітів специфічний, але досить приємний. Плоди червоні, рідше червоно-жовтуваті, з борошнистою м'якоттю. Цвіте в травні — червні. Більш точні описи окремих видів читач знайде в спеціальних визначниках.

Фармакологічні властивості і використання:

Галенові препарати Глоду виявляють кардіотонічну, спазмолітичну, гіпотензивну, седативну та десенсибілізуючу дію. Глід здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати кров'яний тиск (підвищений — знижує, знижений — підвищує), зменшувати збудливість нервової системи, зумовлювати глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричинюючи після пробудження станів психічного пригнічення . Слід відзначити, що направленість терапевтичної дії препаратів глоду залежить від дозування . Якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі є чудовим спазмолітичним і седативним засобом. Надто великі дози, в 4—5 разів більші за звичайно призначувані, спричинюють зайву сонливість і сповільнення пульсу. Препарати рослини малотоксичні, не мають кумулятивних властивостей і не спричинюють побічних явищ. Їх використовують при різних захворюваннях серцевого м'яза, зокрема, при коронаритах, які супроводяться симптомами стенокардії; при гіпертонічній хворобі, особливо при склеротичній та вегетативно- нєрвовій її формі; при артеріосклерозі, нервово-психічному збудженні, запамороченнях; при гострому суглобовому ревматизмі, а також при клімактеричному неврозі як засіб, що зменшує збудливість нервової системи й усуває різні болісні симптоми, характерні Для цього періоду життя жінок. Квітки і плоди Г. к.-ч. використовують окремо або в поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Перевагу слід надавати препаратам, виготовленим з квіток рослини (краще брати свіжі квітки), пам'ятаючи, що вони малоефективні при декомпенсації серця.

У народі лікувальне застосування мають квіти глоду (рідше плоди, і то більш із метою харчування).

Напар з 3 столових ложок квітів на 3 склянки окропу, по 1 склянці тричі в день приймають при серцевих захворюваннях, особливо під час застуди або при сильних нервових потрясіннях (дають і дітям у відповідно зменшених дозах), при запамороченнях і «ударі» (приплив крові до голови, при так званому «замороченні» голови), при ядусі, викликаній серцевими нездужаннями, при неврозі серця, при клімактерії, що розпочинається. Настойка із глоду готується так: сік зі свіжих квітів глоду змішується з подвійною кількістю 90° спирту й настоюється 15 днів. Приймають 3 рази в день по 40 крапель на 1 столовій ложці води.

Квіти глоду можна змішувати із травою собачої кропиви, сухоцвіту  і квітами ромашки аптечної  у пропорції (відповідно) 4:4:4:1. Напар — ложка суміші на 1 склянку окропу. Приймають у тих же випадках і дозах, як і глід. Зберігання. Сушені в тіні квіти глоду зберігають у коробках, викладенних усередині папером.

Джерело: 

1. Гродзінській А. М., Лобода A. П. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. // Гродзинський. Лікувальні рослини. // К. Голов. ред. УРЕ. 1991. 544 с. іл. Формат: Енциклопедичний 170х245мм.

2. Носаль Михайло Андрійович і Носаль Іван Михайлович. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. Київ, 2013. 324 с.