Дягіль лікарський (Angelі са archangelіca L.)

Галеновi препарати дягiлю мають протизапальнi, заспокiйливi, спазмолiтичнi, протимiкробнi властивостi. Застосовують Дягіль   при вiдсутностi апетиту, гiпоацидних гастритах, холециститi, холангiтi, бронхiтi, пневмонiї, неврозах.

Дворiчна трав'яниста рослина родини зонтичних. Стебло товсте, порожнисте, галузисте, до 200 см заввишки, вгорi червонувате. Листки Дягіля черговi, з великими здутими пiхвами, довгочерешковi, трикутнi. Квiтки дрiбнi, двостатевi, п'ятироздiльнi зеленувато-бiлi, зiбранi у великi, майже кулястi зонтики. Цвiте Дягіль у червнi - серпнi. Плід - двосiм'янка. Росте у вiльшняках, на луках, поблизу водойм, по берегах рiчок. Для лiкарських потреб заготовляють кореневище Дягіля восени або рано навеснi. Кореневище дягiлю мiстить кумарини, дубильнi речовини, органiчнi кислоти, фiтостерини, ефiрну олiю.

Внутрiшньо - теплий вiдвар корiння (10 г, або 3 ст ложки подрiбненого корiння залити 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день.