Деревій звичайний, кровавник, тысячелистник, krwawnik pospolity. РОСЛИНИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В НАРОДІ ПРИ ЛІКУВАННІ ШЛУНКОВО-КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ .

Усім відома рослина, пружне стебло її зростає до 50 см. Кореневище повзуче з пагонами. Стебло пряме, трохи волохате, як і листки. Листки двічіперисторозсічені.

Квіти звичайно білі, але зустрічаються (рідко) рожеві або з фіолетовим відтінком, дрібні, у багатьох довгастих складних щитках. Запах рослини бальзамічний, приємний. Квіти пахучі, на смак гіркі. Цвіте із другої половини травня до кінця літа. Розповсюджений у всіх областях, зазвичай на луках, полях, межах, біля доріг, на схилах, в чагарниках, лісах. Вважають, що рослина поліпшує травлення, припиняє кровотечу, сприяє правильному обміну речовин. Вживання. Деревій вживається як у науковій, так і в народній медицині.

У народній медицині деревій є дуже популярним засобом. Його вживають усередину, а також використовують як зовнішній засіб. Всередину.

Чай з листків деревію п'ють при геморої, чиряках і слабких місячних кровях. Доза — 30,0 г на 1 літр води. Сік з листків деревію з медом, по 3 чайні ложечки в день, приймають для посилення апетиту, поліпшення обміну речовин, при хворобі печінки й жіночих хворобах. Зовнішньо.

Сік, вичавлений з листків деревію й нанесений на свіжу рану, зупиняє кровотечу й сприяє заживанню. Дія соку відносно загоєння ран дуже ефективна. Старі виразки, рани, що довго гнояться, чиряки та ін. успішно виліковують соком з деревію. Зимою майже таку ж дію, як сік свіжих листків, справляє напар із квітів цієї рослини з домішкою 1/3 за вагою квітів ромашки. У цьому ж напарі добре мити обличчя, особливо молодим жінкам. Шкіра набуває бархатистості і матового забарвлення.

Дрібно порізані листочки деревію, змішані з товченим ячменем і декількома зернами гіркого перцю, вважаються чудовим кормом для індиченят.

Наводимо кілька рецептів, якими користуються в народі як для внутрішнього, так і для зовнішнього вживання.

1. При сильному серцебитті випивають щодня по дві чарки слабкого вина, у яке улито 24 краплі соку з деревію й 24 краплі соку з рути (№47) на обидві чарки вина.
2. Прищі на тілі, чиряки й висипи, як вважають у народі, потрібно лікувати шляхом очищення крові, а для цієї мети вживають напар з наступної суміші трав: шавлії (№49), полину (№7) і розмарину по 1 столовій ложці; деревію (№1), ягід ялівця (№26), подорожника ланцетолистного (№34), кропиви жалкої (№58), звіробою (№23) і золототисячника (№14) — по 2 ложки; хвоща (№82) — 3 ложки. Усе змішують, беруть із цієї суміші 4 столові ложки, кожна з горою, заливають 1 літром окропу, варять цілу ніч; удень за 8 разів випивають увесь цей напар.
3. При запаленні сечового міхура рекомендують пити відвар з таких рослин: деревію — 2 столові ложки, приворотня звичайного (№3) — 1 ложку, кореня аїру (№2) — 1 ложку, березових бруньок (№77) — 2 ложки, листків мучниці (№75) — 2 ложки. Цієї суміші беруть 2 столові ложки, заливають 2,5 склянки сирої води й кип'ятять 5 — 7 хвилин; відставляють з вогню й за півгодини проціджують. Увесь цей відвар випивають за день в 4 прийоми.
4. Сильні болі в шлунку (спазми) заспокоюють вживанням чаю із суміші квітів ромашки (№28) і деревію, по 1 столовій ложці на склянку окропу. При цьому на область шлунка кладуть грілку.
5. Чай із квітів деревію п'ють (по 3 склянки в день) при маткових кровотечах і при кровохарканні.
6. При здутті живота дуже гарним засобом вважається відвар із суміші наступних трав: насінь кмину (№12) — 2 ложки, насінь кропу — 1 ложка, листків деревію — 2 ложки, дрібно порізаної вівсяної соломи (№76) — 3 ложки, кореня аїру (№2) — 1 ложка й грубо потертого кореня валеріани (№61) — 1 чайна ложка. 3 столові ложки цієї суміші, кожна з горою, заливають 3 склянками сирої води. Кип'ятять 15 хвилин. Випивають по 3 склянки за день.

Кілька рецептів для зовнішнього вживання:

1. При запаленні шкіри до хворого місця прикладають стовчені й перетворені в масу листки деревію або змазують ці місця маззю з деревію: жменя квітів і листків деревію розтирають в однорідну масу й змішують із несолоним пряженим свинячим салом. Точно так само готується й мазь із живокосту (№52), тільки замість листків і квітів беруть розтертий корінь живокосту. Мазь рекомендується готувати невеликими порціями й найкраще застосовувати свіжовиготовлену.
2. Часто, працюючи в полі, трапляється поранитися. Де чого шукати? Тоді шукають деревій, беруть його листки (вони соковитіше квітів), міцно розминають в пальцях (по можливості чистих) і прикладають до ран. Після цього в більшості випадків, як я міг спостерігати, рана гоїться за 3 — 4 — 5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від порізу серпом, які звичайно швидко нагноюваються й повільно гояться, як і рани від порізу ножем, плугом, сокирою, зроблені на полі, в умовах далеко не санітарних, гояться швидко. От чому цю прекрасну рослину народ назвав «кровавник».

Зберігання.

Трава, листи й квіти деревію, висушені в тіні, зберігаються в бляшаних коробках.

Джерело:

1. Гродзінській А. М., Лобода A. П. Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник. // Гродзинський. Лікувальні рослини. // К. Голов. ред. УРЕ. 1991. 544 с. іл. Формат: Енциклопедичний 170х245мм.

2. Носаль Михайло Андрійович і Носаль Іван Михайлович. Лікарські рослини і способи їх застосування в народі. Київ, 2013. 324 с.